sk2Археологічні розкопки проведено у серпні-грудні 2011 р. та березні 2012 р. Поліською археологічною експедицією під керівництвом к.і.н. Т. Р. Миляна, у складі якої працювали окремі загони, які очолювали к.і.н. А. В. Петраускаса, к.і.н. О. В. Петраускаса, І. І. Назара, Б. Я. Сала. Дослідження стали можливими після проведення у 2010 р. детальної археологічної розвідки земельних ділянок, які відводились під майбутнє будівництво.

Дослідження проводилися на замовлення Національної енергетичної компанії «Укренерго».

Археологічними дослідженнями було охоплено шістнадцять пам’яток на території Рівненської – Ромейки-1 та Житомирської областей – Мала Глумча-1, Корощине-2, Забороччя-1, 3, Дворище-1, Сколобів-1, 2, Давидівка-1, 3, Чайківка-1, Торчин-1, Лутівка-1, 3, 4, Мала Рача-3. 

Роботи проводились на тих ділянках об’єктів археології, які відводились для будівництва опор повітряної лінії електропередач, відповідно площа розкриття визначалася у кожному випадку залежно від конструктивних особливостей опор та безпосередньо у місці їхнього розташування на території об’єкта археології. Загалом на пам’ятках розкрито більше 4 810 м2 площі. 

На поселенні Ромейки-1 (Рівненська область) під час досліджень виявлено рештки двох стаціонарних об’єктів, які належать до ранньобронзового часу. Рухомий археологічний матеріал із крем’яних виробів та фрагментів ліпного керамічного посуду належав до двох культурно-хронологічних горизонтів: пізнього палеоліту – мезоліту (12-7,7 тис. років до н. е.) та ранньобронзової доби (кінець ІІІ - початок ІІ тис. до н. е.).

mg1

Поселення Мала Глумча-1

Дослідженнями поселення Мала Глумча-1 у Житомирській області встановлено, що це багатошарова пам’ятка, на якій присутні п’ять культурно-хронологічних горизонтів: мезоліту, неоліту, доби бронзи, давньоруського часу ХІ-ХІІ ст., нового часу XVII-XVIII ст. Виявлено рештки шістнадцяти стаціонарних об’єктів, з яких по одному належали до мезоліту, ранньої доби бронзи, ХІІ-ХІІІ ст. Решта об’єктів без інвентарні, що ускладнило визначення періоду їхнього функціонування. На пам’ятці Мала Глумча-1 отримано кількісно значний речовий матеріал. Вироби з кременю, кераміки у загальному співвідношенні становили різночасовий археологічний комплекс, який відповідав встановленій хронології пам’ятки. Результати досліджень подані автором досліджень І. Назаром в окремій праці.

Скупчення різночасових пам’яток Корощине-2, Забороччя-1, 3 в Олевському районі Житомирської області досліджував загін, який очолював А. В. Петраускас. 

На поселенні Корощине-2 зафіксовано археологічні матеріали двох періодів – часу пізньої бронзи – раннього заліза та давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. Виявлені рештки господарських ям належали до пізньобронзового–ранньозалізного часу (кінець ІІ – початок І тис. до н. е.). Виявлені знахідки представлені крем’яними знаряддями праці, фрагментами ліпного та кружального посуду. Поселення Забороччя-1 за результатами досліджень існувало у період пізньобронзового – ранньозалізного часу (кінець ІІ – початок І тис. до н. е.) та давньоруського часу (ХІІ-ХІІІ ст.). Виявлено фрагменти керамічного ліпного та кружального посуду. Зафіксовано також сліди залізорудного виробництва – шлаки та криця. Роботами на поселенні Забороччя-3 виявлено матеріали двох хронологічних періодів – фрагменти ліпної та кружальної кераміки – часів пізньої бронзи – раннього заліза та пізньосередньовічного часу XVI-XVII ст. Під час досліджень виявлено рештки восьми стаціонарних об’єктів – господарських ям, які належали до доби пісньобронзового-ранньозалізного часу.

Одне із найбільших скупчень археологічних пам’яток було досліджене поблизу с. Сколобів Володарськ-Волинського району Житомирської області загоном під керівництвом Б. Я. Сала. Це різночасові пам’ятки Дворище-1, Давидівка-1, 3, Сколобів-1, 2.

sk2

Поселення Дворище-1 є багатошаровою пам’яткою, на якій присутні кілька культурно-хронологічних горизонтів. Найстарший із досліджених належав до мезоліту (IX-VI тис. до н. е.), також виявлено матеріали бронзової доби – тщинецька культура (II тис. до н. е.), давньоруського часу (XII-XIII ст.), нового часу (XVIII-XIX ст.). На пам’ятці Дворище-1 отримано значний речовий матеріал – крем’яні знаряддя праці, фрагменти ліпного та кружального посуду 

На поселенні Давидівка-3 виявлено матеріали епохи енеоліту, що належали до культури кулястих амфор. Виявлено залишки шести стаціонарних об’єктів енеолітичного часу, з яких три – господарські ями, два – господарські споруди та одне наземне житло. Отримано значний речовий матеріал, представлений крем’яними та керамічними виробами.

r2

Дослідженнями на пам’ятці Сколобів-2 виявлено рештки шести стаціонарних об’єктів давньоруського часу Х-ХІІ ст., з яких три – господарські ями, а три – стовпові ями. Отримано значний речовий матеріал, представлений керамічними, кам’яними та залізними виробами.

Поселення Сколобів-1 є багатошаровою пам’яткою, на якій досліджено кілька культурно-хронологічних горизонтів. Найстарший з них належав до тщинецької культури бронзової доби (ІІІ-II тис. до н.е.). Зафіксовано також матеріали давньоруського часу (XII-XIII ст.), нового часу (XVI-XVIII ст.). На пам’ятці Сколобів-1 отримано речовий матеріал, представлений виробами з кременю, фрагментами керамічного посуду. Рештки виявленої конструкції невизначеного часу представлені комплексом стовпових ямок із регулярним укладом.

sk1

У ході досліджень встановлено, що поселення Давидівка-1 є двошаровою пам’яткою, на якій присутні два культурно-хронологічні горизонти. Найстарший належить до бронзового часу (ІІ тис. до н. е.) – тщінецька культура, молодший – новий час (XVII-XVIII ст.). Виявлено рештки двох господарських ям доби бронзи. На пам’ятці Давидівка-1 отримано речовий матеріал, який представлений виробами з кременю та фрагментів керамічного посуду.

Одне із найбільших досліджень у рамках реалізації проєкту провів загін під керівництвом О. В. Петраускаса на багатошаровій пам’ятці Торчин-1 у Коростишівському районі Житомирської області.

rt2

Під час археологічних розкопок зафіксовано матеріали пізньобронзового часу (ІІ тис. до н.е.), що, ймовірно, належав до тщинецької культури, давньоруського часу, ХІ-ХІІІ ст. та пізньосередньовічного часу, ХVII-XVIII ст. Виявлено залишки дванадцять стаціонарних об’єктів давньоруського часу, з яких один – комплекс господарської споруди, де відкрито фрагменти жорен; сім – господарські ями, а чотири належали стовпові ями. Речовий матеріал представлений фрагментами керамічного посуду, фрагментами знарядь праці, прикрасами.

rt1

Фрагменти жорен

r3

Фрагменти керамічного посуду, фрагменти знарядь праці, прикраси

Низку об’єктів археології досліджено загоном під керівництвом Т. Р. Миляна на території Радомишльського району Житомирської області.

Розкопками встановлено два хронологічні горизонти на поселенні Чайківка-1 – ранньослов’янський час (друга половина І тис. н. е.) і пізнє середньовіччя (XVI-XVII ст.), речовий матеріал представляють керамічні та металеві вироби.

Досліджено комплекс пам’яток поблизу с. Лутівка. Багатошарове поселення Лутівка-1 із горизонтами пізнього палеоліту (12-10 тис. рр. до н. е.), доба бронзи (ІІ тис. до н. е.) та нового часу (XVIII-XIX ст.). На ній виявлено численний речовий матеріал, представлений фрагментами крем’яних знарядь та керамічного посуду. Поселення Лутівка-3, нашарування якої належать до періоду пізнього палеоліту (12-10 тис. рр. до н. е.) та доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Речовий матеріал на ній представлений виключно фрагментами крем’яних знарядь. Поселення Лутівка-4 – двошарова пам’ятка, на якій присутні матеріали ранньозалізного часу – милоградівської культури (VІ-IV ст. до н.е.) та нового часу ХVIII – ХIХ ст. Тут виявлено рештки двох господарських ям ранньозалізного часу, речовий матеріал представлений керамічними виробами та крем’яними знаряддями.

Поселення Мала Рача-3, на якому присутні два культурно-хронологічні горизонти: пізньобронзового-ранньозалізного часу (II-I тис. до н.е.) та нового часу (XVII- XVIII ст.). Тут виявлено рештки вогнища пізньобронзового – ранньозалізного часу. Речовий матеріал представлений виробами з кременю та кераміки.

Після вивчення об’єктів археологічної спадщини, дослідження провели на всіх, територія яких потрапила у межі будівництва.