arh kadastrРоботи проводилися у червні-грудні 2019 р., державний реєстраційний номер 0119U102247, керівник робіт – О. М. Сілаєв, виконавці – О. М. Сілаєв, З. А. Ільчишин. Замовник - департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації

Метою робіт було проведення суцільного археологічного обстеження в межах басейну р. Білосток на території Сокальського та Радехівського районів Львівської області з метою фіксації відомих та виявлення нових об’єктів археологічної спадщини на виконання проекту «Археологічний кадастр Львівської області».

Площа досліджень обіймає територію Радехівської ОТГ (в межах колишніх Бишківської та Сушнівської с/р), Нововитківської, Павлівської, Половецької, Розжалівської, Станинської сільських рад Радехівського району та Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області

Під час досліджень обстежено площу близько 90 км2. В результаті проведених досліджень зафіксовано 55 об’єктів археологічної спадщини, в тому числі 3 замчища, 43 поселення та 10 місцезнаходжень археологічних матеріалів.

Біля с. Бишів підтверджено локалізацію двошарового поселення епохи енеоліту та княжої доби Бишів-2, а також виявлено поселення і місцезнаходження археологічних матеріалів доби бронзи Бишів-3 і Бишів-4. 

В межах і на околицях села Новий Витків зафіксовано 12 об’єктів археологічної спадщини. Три з них відомі з попередніх досліджень як поселення раннього періоду доби бронзи Новий Витків-1 та селище давньоруського часу Новий Витків-2. В центральній частині села зафіксовано пам’ятку Новий Витків-3 на острівному останці прямокутної форми, оточеному каналами і заплавою, де підтверджено наявність археологічного культурного шару решток замчища та монастиря августинців ХVІІ-ХVІІІ ст. Також виявлено поселення і місцезнаходження з культурно-хронологічними горизонтами ранньозалізного віку, римського часу та княжої доби Новий Витків-4-11.

Розвідками на північній околиці с. Павлів стверджено факт суцільного руйнування піщаними кар’єрами двох відомих пам’яток – поселення ранньозалізного віку, виявленого у 1971 р. Л. Крушельницькою, а також городища давньоруського часу в урочищі «Замчисько», досліджуваного у 1930-х рр. експедицією Наукового товариства ім. Шевченка. На місці останнього у 1990-х рр. був збудований став. Натомість зафіксоване місцезнаходження археологічних матеріалів ранньозалізного часу Павлів-1 та багатошарове поселення енеоліту, ранньозалізного віку і княжої доби Павлів-2. В околицях с. Станин виявлено 7 поселень – Станин 2-8, які у переважній більшості датуються ранньозалізним часом. Окрім цього, культурні шари доби бронзи, ранньослов’янського часу та княжої доби були виявлені на поселеннях Станин-4, Станин-5 і Станин-7.

В адміністративних межах Половецької сільської ради знайдено 10 давніх поселень – Йосипівка-1-3 та Полове-1-7. Саме між цими селами в урочищі «Білі джерела» бере витоки р. Білосток і концентрація пам’яток тут найбільша. Знайдені поселення містять культурно-хронологічні горизонти ранньозалізного віку, пізньоримського часу, ранньослов’янського періоду та княжої доби. Деякі пам’ятки мають два або більше культурно-хронологічні горизонти.

На території Сушнівської сільської ради зафіксовано 4 об’єкти археологічної спадщини: поселення ранньозалізного віку Сушно-2, велике двошарове поселення доби бронзи і римського часу Тоболів-1, місцезнаходження археологічних матеріалів доби бронзи – Тоболів-2 та давньоруського часу – Тоболів-3. 

В межах Розжалівської сільської ради виявлено 13 об’єктів археологічної спадщини, з них біля с. Андріївка зафіксовані три місцезнаходження археологічних матеріалів енеоліту та ранньозалізного часу Андріївка 1-3, а в околицях с. Розжалів знайдено дев’ять поселень Розжалів-2-10, які містили один або декілька горизонтів епохи енеоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, римського часу та давньоруського періоду. Підтверджено локалізацію замчища Розжалів-1 ХVІ-ХVІІ ст. на піщаному останці серед заплави, але окрім пізньосередньовічної кераміки тут виявлено матеріали енеоліту, ранньозалізного віку і княжої доби.

В межах Переспівської сільської ради зафіксовано 5 об’єктів археологічної спадщини – рештки сильно зруйновано колишнім колгоспним двором замчища ХVІІ ст. в північній частині с. Переспа та три багатошарові поселення Переспа-2 і Зубків 1-3, котрі містили матеріали мезоліту, енеоліту, доби бронзи, римського часу та давньоруського періоду.

Археологічні дослідження 2019 р. є продовженням комплексу заходів, здійснених у 2012-2015 рр. в басейні річки Солокія, у 2016-1917 рр. в басейні річки Себечівка на території Сокальського району, та у 2018 р. в басейні р. Острівка на території Радехівського району. Отримані результати дозволяють суттєво доповнити археологічну карту цього регіону та стануть цінним джерелом формування «Археологічного кадастру України. Львівська область».

Інформацію про пам’ятки археології на території відповідних сільських рад буде враховано при підготовці генеральних планів, планів землекористування та іншій господарській діяльності з метою збереження або дослідження. Наступним кроком буде виготовлення облікової документації щодо нововиявлених пам’яток археології для внесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До моменту внесення пам’яток до Державного реєстру поставити на облік як ново виявленні.

 

Ілюстрація: Ситуаційна схема ділянки археологічних вишукувань