17 липня Науково-дослідному центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України виповнилось 25 років від дня заснування! За цей час ми пройшли шлях від малого наукового підприємства до одного з найпотужніших археологічних осередків.
Як ровесник новітньої Незалежності України Центр пройшов через усі перипетії економічних реалій 90-х рр. Змінювалися юридичний статус та відомче підпорядкування, розширилися територіальні межі проведення досліджень, але сталою залишилася мета нашої діяльності – організація та виконання пам'яткоохоронних робіт на об’єктах археологічної спадщини України.
Завдяки наполегливій та самовідданій праці співробітників найважливішими здобутками Центру стали:
- обстеження понад 3000 км трас лінійних об’єктів інженерної інфраструктури;
- проведення рятівних розкопок на 149 археологічних об’єктах на загальній площі понад 49000 м2;
- розробка та виконання пілотного проекту із суцільного археологічного обстеження території області «Археологічний кадастр України. Львівська область», у рамках якого впродовж 2008-2016 рр. обстежено понад 1700 км2 і локалізовано більше 1550 нових археологічних об’єктів;
- участь у спільному з Інститутом археології НАН України науково-дослідницькому проекті з вивчення виробничої факторії варварської Європи пізньоримського часу (ІІІ-IV ст.н.е.) біля с. Комарів Чернівецької області;
- українсько-польські археологічні дослідженнях басейнів транскордонних річок Варенжанка, Вишня, Солокія;
- започаткування у 2015 р. власного серійного видання “Вісник рятівної археології”;
- проведення низки виставок, конференцій, круглих столів та обговорень.
Очевидно, що такі результати були отримані нами також завдячуючи тісній і плідній співпраці з нашими колегами з наукових осередків Києва, Полтави, Луцька, Тернополя, Жешова, Замостя, Кракова.
Хочемо подякувати усім нашим партнерам, які протягом років працюють з нами, і журналістам, котрі яскраво і оперативно висвітлюють результати досліджень.
Наша спільна робота дозволяє, зазирнувши у минуле, робити нові відкриття сьогодні та дбати про збереження археологічної спадщини – нашого спільного надбання.

