Дві цікаві археологічні пам’ятки на Сокальщині цього року дослідили археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Йдеться про  багатошарову пам’ятку Белз-22, заселення якої зафіксоване починаючи з епохи енеоліту (ІІІ тис. до н. е.) та поселення Корчів, яке активно розвивалось на зламі ер.

«Обидві пам’ятки мають спільну проблему – останні роки вони активно руйнуються через природні процеси та з вини скарбошукачів. Тому так важливо не зволікати з їхнім вивченням. Дослідження цих пам’яток стали можливі в рамках обласної програми «Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2016-2018 роки», - розповів директор «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук.

 На пам’ятці Белз-22, що в урочищі Гора, поблизу Белза, археологам вдалось знайти рештки ткацького верстату, якому близько двох тисяч років. На початку нашої ери тут існувало велике поселення. Люди ж на цьому місці жили протягом від часу енеоліту і до давньоруського часу.

 «Така знахідка як рештки ткацького верстата, яка пов’язана із римським часом, стала для нас своєрідною несподіванкою. На глибині 1 м виявили рештки об’єкту, ймовірно, житлового, у куті якого збереглися більше 30 глиняних тягарців – рештки вертикального верстату, що використовувалися у прядінні. Вони розташовувались в один ряд, займаючи північний кут споруди. Це були тягарці двох типів – чотиригранні та плоскі округлі», - розповів заступник директора РАС та керівник експедиції Тарас Милян.

 Іншу цікаву пам’ятку – поселення Корчів - археологи дослідили поблизу Угнева. Серед найцікавіших знахідок – речі зламу ер, зокрема, фібула (жіноча металева застібка), шпора, та уламки кераміки.

«Це одна з небагатьох римських пам’яток, що відомі та досліджуються на території Західної України. Трохи далі на захід, на території Польщі їх дуже багато, а у нас цей період майже невідомий для істориків. Виявлено багатий як речовий матеріал, так і рештки житла і господарських споруд», - розповів керівник досліджень Іван Назар.

 У рамках обласної програми «Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2016-2018 роки» археологи також провели археологічні розвідки в басейні річки Себечівки. Їхня мета – продовження загального вивчення району та виявлення і нанесення на карту якомога більшої кількості нових пам’яток археології. Наразі науковці виявили понад 170 нових пам’яток археології.

«Сьогодні Сокальщина ще залишається мало вивченою археологами у плані виявлення і документування давніх пам’яток. У попередні п’ять років ми вже дослідили басейни річок Варенжанка та Солокія. Ці землі постійно перебували у контексті заселення тими чи іншими племенами. На цьому тлі відбувались дуже цікаві історичні процеси, різнорідні племена контактували між собою, змінювали одні одних і творили цікавий унікальний культурний простір. Існує надзвичайна кількість матеріалу для вивчення нашої найдавнішої історії, про яку ми сьогодні знаємо доволі мало», - розповів Тарас Милян.