Під час земляних робіт з прокладання об`їзної дороги біля Олеська на Львівщині, яку планують здати до кінця цього року, будівельники натрапили на дивні речі. Тож на місце без замешкань прибули представники науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Національної академії наук України. Дослідники підземних глибин виявили давні поселення дотрипільської культури, римського періоду, уламки керамічного посуду, кам`яні, металеві знаряддя праці та інші знахідки.
"Холодильник" і кремація
Попри літню спеку, археологи працюють без вихідних. Адже термін на дослідження давніх поселень їм і так урізали. Наразі дослідники виділили чотири пам`ятки археології: Йосипівка-1, Йосипівка-2, Йосипівка-3 й Олесько-1.
"Відповідно до українського та законодавства європейських країн, ми повинні проводити археологічні дослідження на тих ділянках пам`яток археології, які в результаті будівництва доріг будуть знищені, -- розповідає директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" НАН України Олег Осаульчук. -- На кожній з давніх пам`яток досліджуємо різну площу, у зв`язку з тим, що дорога перетинає одну пам`ятку менше, другу -- більше.
Ми виявили багато археологічних об`єктів, датованих від 5 тисячоліття до н. е. включно до 7-8 століть н. е. А це -- рештки жител різних культур, залишки ям. Досить цінною була знахідка залізної фібули.
На пам`ятці Йосипівка-1 натрапили на рештки житла дотрипільської культури, посуд лінійно-стрічкової кераміки (друга знахідка в Україні). Відшукали два ранньослов`янські житла (7-8 ст. н. е.) з глиняними печами, кремаційні поховання.
На пам`ятці архітектури Йосипівка-3 розкопали чимало господарських і житлових споруд 3-4 століть н. е".
За словами нашого співрозмовника, на території розкопок Йосипівка-2 (це біля сільського кладовища) знайшли вироби з кременю (ножі, скребачки, скребла, глиняну пряслицю для веретена). А віднайдена обгоріла стіна дала змогу дослідити, з чого будували житла наші предки -- суміші піску, глини та органіки. Дерев`яний каркас переплітали гілками з лози та обліплювали його з обох сторін цією сумішшю. У розкопаному житлі періоду римського часу виявили ділянки, де стояли опори для підтримки стін, а також "холодильник"-- місце, де давні предки зберігали продукти.
Усе в музей!
В археологічній експедиції працює приблизно 20 людей. А це спеціалісти з Харкова, Донецька, Києва, Вінниці, Тернополя, Черкас. Роботи тут щонайменше на рік. Але доведеться впоратися удвічі швидше. Наприкінці червня треба згортатися. Роботи фінансує служба автомобільних доріг у Львівській області.
"Дехто помилково називає археологів шукачами скарбів, -- каже Олег Осаульчук. -- Щось у цьому є. Бо ми відкриваємо "білі плями" в історії народів, що жили в ту чи іншу епоху. Однак для археолога має цінність сама інформація, а не матеріал, з якого виготовлена річ. Нам кераміка дає більше інформації, ніж, скажімо, уламок золотої монети чи прикраси".
Розкопки дозволяють стверджувати, що клімат тут у різні періоди змінювався. Слов`яни жили у заглиблених у землю житлах, певні культури -- у наземних зрубних приміщеннях. Зібраний матеріал науковці опрацюють у лабораторіях.
Директор Олеської школи Василь Стецюк разом із селищним головою Володимиром Жолновичем мають ідею створити в Олеську краєзнавчий музей. Якщо до часу згортання дослідницьких робіт він з`явиться, знахідки передадуть туди. Якщо ж ні, то у Київський музей археології.
Надія Шпак, "Україна і час"

